Пропоную вже в умовах мирного часу організувати студентам-екологам старших курсів (3 та 4-го) заняття на підприємствах на тему – «День фахівця-еколога на підприємстві». Вважаю, що повний день, проведений на виробництві під керівництвом фахівця-еколога даного виробництва, замінить нам безліч виконаних різного роду розрахунків. Ми станемо ближче до свого фаху, будемо краще розуміти, що ми маємо робити, яку документацію заповнювати, які питання перевіряти тощо. Моя мрія – працювати у рідному Донбасі на шахті екологом, а тому вважаю, що нам потрібно більше реальності під реальне виробництво. А у цілому навчання дуже цікаве, викладачі професійні, знання важливі….головне, щоб мир настав.

До переваг запропонованої ОПП слід віднести велику кількість кредитів на вивчення професійних обов’язкових компонентів: ОК 21 «Техноекологія» (12 кредитів), ОК 22 «Оцінка впливу на довкілля» (15 кредитів), ОК 20 «Моніторинг довкілля» (11,5 кредитів), ОК 11 «Хімія з основами біогеохімії» (9 кредитів), ОК 9 «Гідрологія» (8 кредитів), ОК 7 «Грунтознавство» (9 кредитів). Перелік компонентів ОПП відображує фокус та особливості програми, але слід розглянути доцільність виокремлення з дисциплін професійного спрямування (наприклад, «Техноекологія») модулів, які стосуються саме екологічної безпеки та впровадження в ОПП окремої ОК «Основи екологічної безпеки».

Вважаю, що студентам потрібне більш суттєве та масштабне спілкування з фахівцями у сфері екології, які мають досвід діяльності за фахом. Це має покращити наше розуміння, ким є еколог, як фахівець. Тому пропоную організовувати зустрічі з такими фахівцями не в масштабах проведення занять (що в нас є) – а саме з точки зору «круглого столу» на кшалт – «Відповіді на питання».

За 2,5 роки навчання в даному університеті, і на даному факультеті, у мене склалася певна думка з приводу викладачів, навчальної програми та самого Університету. Почнемо з викладачів, мені дуже подобається стиль подання інформації кожного з викладачів, які у мене були за останні 2,5 роки. Дуже багато реально кваліфікованих викладачів, які люблять свою роботу, і знають про свій напрямок буквально все. Викладачі в цьому Університеті цінують потяг до знань студентів і заохочують за старання, що є дуже важливим, оскільки саме увага викладача на старання студента мотивує його вчитися і виконувати усі поставлені завдання. Щодо навчальної програми, то в принципі всі предмети, які я вивчав стосуються професії еколога, але є предмет, якийв нас був на першому курсі і який, на мою думку,аж ніяк не відноситься до напрямку екологів, це – «Професійна підготовка рятувальника», але це особисто моя думка.

Ознайомившись з освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів пропоную:

- у дисципліні «Технічні засоби спостереження за станом довкілля» (ОК 23) або «Моніторинг довкілля» (ОК 20) ввести практичні заняття з польових досліджень, а саме – включити відбирання проб поверхневих вод, ґрунту, донних відкладів та проведення хімічного аналізу експрес-методом, що дозволить навчити студентів-екологів проводити оперативні дослідження водних масивів, територій особливої охорони під час надзвичайних ситуацій та гарантувати достовірність отриманої екологічної інформації;

- у дисципліні «Методологія та організація наукових досліджень» (ОК 3) включити вивчення програми STATISTICA з прикладами досліджень, що дозволяють аналізувати великий масив даних, будувати прогнозні моделі, графічно відображати екологічний стан довкілля;

Як науковий співробітник хочу зазначити, що введення дисципліни «Гідробіологія» (ОК 2) у 2022 році є дуже важливим для якісного проведення моніторингових досліджень. Мікробіологічні дослідження, а також дослідження фітопланктону та зоопланктону є невід’ємною частиною для  вивчення формування екологічного стану поверхневих вод та визначення спроможності до самоочищення.

Під час навчання в НУЦЗУ мне все влаштовувало! Професіональні та круті викладачі! Програма цікава. Але досвід роботи підказує, що потрібно збільшити за профільними навчальними дисциплінами вивчення нормативно-правової та законодавчої бази. Наприклад, недостатньо вивчаються такі закони, як – «Про відходи», «Про охорону атмосферного повітря», методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, Земельний Кодекс, методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства та ряд інших. Дані питання можна додати і викладачам-юристам, і викладачам-екологам у своїх дисциплінах. Важливо, на мою думку, посилити практичні навички щодо ознайомлення з дозвільними документами на підприємствах, саме практичні. Наприклад, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – буде цікаво на підприємствах під час занять порівняти організовані та неорганізовані джерела викиду, провести інвентаризацію відходів, заповнити паспорт місця відходів чи відповідну декларацію. Але до того ретельно на заняттях таку документацію вивчити.

Пропоную знайти можливість та збільшити кількість розрахунково-практичних занять (завдань) прогнозної тематики «моделі ідеальної ситуації» під час якої студент, як суб’єкт та об’єкт навчання і виховання, повинен здійснити певні прогнозування дій для забезпечення досягнення певної мети з врахуванням вимог нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища. На мій погляд дані практичні заняття дозволять студенту, в обсязі наданих йому теоретичних знань, сформулювати більш чітке уявлення про особливість досліджуваного матеріалу та проблематики вирішення поставлених завдань. Разом з тим використання дидактичних засобів навчання дозволяє здійснити викладачу своєчасне коригування та роз’яснення наданих йому раніше теоретичних знань.

Зокрема, це можливо реалізувати у навчальних дисциплінах як «Оцінка впливу на довкілля», «Моніторинг довкілля» або «Екологія надзвичайних ситуацій».

Під виконання службових обов’язків на посаді судового експерта та під час вирішення питань, які поставлені на вирішення судових інженерно-екологічних експертиз, на початковому етапі діяльності зрозумів, що вищевикладеного матеріалу мені було недостатньо. Визначення факту настання події, її класифікації, орієнтовних масштабів впливу та визначення шкоди/збитків, що були завдані внаслідок можливої аварії чи надзвичайної ситуації.

Пропоную  збільшити обсяг для проведення лабораторних занять, тобто на відпрацювання лабораторних робіт, таких як  – «Перевірка якості води», «Визначення складу грунту», «Визначення рН води» та ін.. На мою думку, студентам більш детально потрібно вивчати законодавчу базу з питань екологічної безпеки («Моніторинг довкілля», «Екологічне право», можливо «Оцінка впливу на довкілля»).

Загалом освітня програма складена добре!

проте хотілось би доповнити практичні заняття розглядом такої пограми як ЕОЛ+ так як вона знадобиться випускникам які потім можливо будуть у фірмі розробників (тобто тим хто буде розробляти природоохоронну документацію таку як ОВД) та доповнити курс більш детальним розглядом нормативно-правовим актів та діючим законодавством, оскільки я після випуску влаштувалась розробником і ці знання є необхідними та доречними.

дякую за увагу

Департаментом розглянуто проєкти освітньо-професійних програм «Охорона праці» за спеціальністю 263 «Цивільна безпека».

Зазначені проєкти погоджуємо. Однак, пропонуємо передбачити у програмах збільшення кількості та тривалості виїзних занять на об’єктах різних галузей, в тому числі не промислового та соціально-культурного призначення. Це сприятиме систематизації і формуванню фахового мислення щодо різновекторності професійної галузі, розумінню  необхідності деталізованого вивчення певних документів для їх вузькопрофесійного застосування.