Як ад’юнкт 3 року підготовки у ад’юнктурі, тема дисертаційної роботи «Підвищення екологічної безпеки процесу очистки стічних вод молокопереробних підприємств», я успішно завершив освітню складову освітньо-наукової програми вищої освіти «Техногенно-екологічна безпека» за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища» у галузі знань 18 «Виробництво та технології».

Вибір напряму підготовки, що передбачає опанування саме технологічних аспектів забезпечення техногенно-екологічної безпеки, зумовлений був у тому числі й тим, що окрім магістерського диплому за спеціальністю 263 «Цивільний захист», отриманого у Національному університеті цивільного захисту України, маю диплом кваліфікованого робітника за професією «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин, водій автотранспортних засобів категорії «С», а також диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Діловодство».

Вважаю за потрібне висловити наступні свої міркування щодо проекту освітньо-наукової програми вищої освіти «Техногенно-екологічна безпека». Мої пропозиції як стейкхолдера, які я неодноразово висував при участі у відповідних заходах, організованих в Університеті, зокрема на випусковій кафедрі, враховувались при щорічному перегляді програми, що позитивно вплинуло на умови та якість підготовки здобувачів, які проходять підготовку на молодших курсах. Зокрема, освітній компонент «Педагогічна практика» розширено за обсягом у кредитах ЄКТС та перенесено з 5-го до 6-го семестр підготовки, що покращило якість опанування педагогічних програмних результатів навчання та відповідних компетентностей.

У зв’язку з таким перенесенням строків проведення педагогічної практики пропоную також передбачити відвідування ад’юнктами та аспірантами не лише засідань науково-технічного товариства молодих вчених кафедри, а й секційних засідань підсумкових науково-технічних конференцій ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань та спеціальностей (за можливості використання відеоконферецзв’язку), де курсанти та студенти – члени товариства та здобувачі з інших закладів вищої освіти представляють до захисту результати власних досліджень.

Макаров Євген Олексійович, магістр, ад’юнкт, капітан служби цивільного захисту, makarov1993@ukr.net.

Я, старший лейтенант служби цивільного захисту В’ячеслав Краснов, проходжу службу у Державній службі України з надзвичайних ситуацій на посаді провідного фахівця відділу цивільного захисту Волноваського районного управління Головного управління ДСНС України у Донецькій області. З метою підвищення рівня своєї кваліфікації планую вступати на навчання у ад’юнктуру Національного університету цивільного захисту України для отримання необхідних знань, умінь і навичок, які необхідні для здобуття ступеня вищої освіти «Доктор філософії». Серед освітніх пропозицій Університету обрав освітньо-наукову програму вищої освіти «Техногенно-екологічна безпека» за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища» у галузі знань 18 «Виробництво та технології». Вважаю, що науково-педагогічна діяльність у сфері техногенно-екологічної безпеки з урахуванням потреб основного роботодавця – ДСНС, є перспективною і корисною в умовах повоєнної відбудови країни. Зміст та матеріально-кадрове забезпечення програми вважаю таким, що дозволить мені досягнути своєї мети, оскільки повністю відповідає сучасним тенденціям у питаннях технологій захисту навколишнього середовища.

17-05-2022 р.

Краснов Вячеслав Анатолійович, магістр, старший лейтенант служби цивільного захисту, провідний фахівець відділу цивільного захисту Волноваського районного управління Головного управління ДСНС України у Донецькій області, krasnovslava81@gmail.com.

Я – аспірантка за освітньо-наукової програми вищої освіти «Техногенно-екологічна безпека» за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища» у галузі знань 18 «Виробництво та технології». Навчаюся на першому курсі аспірантури та виконую дисертаційне дослідження на тему «Зниження екологічних ризиків поверхневих водних об’єктів в умовах басейнового принципу управління водними ресурсами». Також маю дворічний досвід здійснення науково-педагогічної діяльності за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища» та освітньо-кваліфікаційний рівень магістра за спеціальністю 101 «Екологія». У зв’язку з наявними досвідом участі в освітньому процесі у якості як викладача, так і здобувача саме за цією спеціальністю, вважаю за можливе відмітити одну з основних позитивних особливостей означеної освітньо-наукової програми – надання можливості врахування особливостей попереднього ступеня вищої освіти здобувача та досвіду його професійної діяльності. У зв’язку з цим можу надати таку пропозицію для вдосконалення обговорюваної редакції програми на наступний навчальний рік: передбачити у програмі можливість організації та проведення спільних для здобувачів різних років підготовки виїзних занять на потенційно екологічно небезпечних техногенних об’єктах за рахунок фонду часу, відведеного на самостійну роботу за освітніми компонентами.

17 травня 2022 року.

Коваленко Світлана Андріївна, магістр, аспірантка першого року навчання, pro100sveta.kovalenko@gmail.com.

Я є здобувачем вищої освіти, що проходить підготовку за освітньо-науковою програмою «Техногенно-екологічна безпека» за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища» у галузі знань 18 «Виробництво та технології» на 2-му курсі. Обираючи напрям підготовки та тему дисертаційного дослідження при вступі на навчання, я ознайомлювався з однією з попередніх редакцій програми. Після введення в дію відповідного стандарту вищої освіти програму приведено у відповідність до його вимог. Основною перевагою програми є те, що реалізується можливість врахувати як у освітній складовій підготовки, так і у її науковій складовій специфіки обраної тематики дисертаційного дослідження, що дозволяє врахувати потреби стейкхолдерів – як здобувача вищої освіти, так і його наукового керівника. Зокрема, тема моєї дисертації «Технології рекультивації земель місць знешкодження боєприпасів», для кращого її реалізації навчальну дисципліну «Технології утилізації небезпечних відходів» переведено з вибіркових компонентів у обов’язкові на розміщено у структурно-логічній схемі програми у 2-му семестрі. Вважаю, що така практика є корисною та має надалі провадитись у освітній процес.

17.05.2022 р.

Дідовець Юрій Юрійович, спеціаліст, ад’юнкт, майор служби цивільного захисту, sensey-ua@meta.ua.

Проект освітньо-наукової програми «Техногенно-екологічна безпека» для підготовки докторів філософії з технологій захисту навколишнього середовища, яка реалізується на базі кафедри прикладної механіки та технологій захисту навколишнього середовища Національного університету цивільного захисту України та стейкхолдером якої я виступаю, крім відповідності нещодавно введеному в дію стандарту вищої освіти, забезпечує відповідність рівня кваліфікації її випускників нагальним потребам широкого кола роботодавців.

Як потенційний роботодавець, керуючи ТОВ «НВП «АСТЕРА» – компанією з постачання елементів електроніки вітчизняного і закордонного виробництва, у тому числі й силової, у порядку участі у відповідних заходах випускової кафедри та проведення особистих консультацій, маю змогу регулярно ознайомлюватись з науковим доробком науково-педагогічних працівників кафедри та здобувачів вищої освіти, які входять до складу товариства молодих вчених кафедри, у першу чергу ад’юнктів та аспірантів. При цьому у порядку налагодженої співпраці теоретична складова такого доробку використовується у господарчій діяльності ТОВ «НВП «АСТЕРА» у формі переліків рекомендацій щодо забезпечення техногенно-екологічної безпеки.

Для вдосконалення проекту програми можу порекомендувати приділити більше уваги питанням забезпечення техногенно-екологічної безпеки при поводженні з відходами, які являють собою елементи електроніки, що вичерпали свій ресурс або незворотно пошкоджені. Така рекомендація зумовлюється міркуваннями щодо наявних тенденцій до інтенсифікації використання таких елементів в усіх галузях техніки та у побуті, що призводить до зростання попиту на них, швидкому моральному зносу тих, що пропонує виробник на даний момент часу, у той час як архітектура таких пристроїв зумовлює їх вкрай низьку ремотопридатність. У результаті кількість твердих відходів з елементів електроніки, які потребують переробки і утилізації, швидко зростає, що є загальносвітовою екологічною проблемою, яка потребує вирішення у першу чергу шляхом розробки інноваційних технологій захисту навколишнього середовища. Вважаю, що рівень кваліфікації майбутніх випускників програми цілком дозволить віднайти найбільш раціональні, креативні та інноваційні шляхи вирішення вказаної проблеми, у першу на основі спроможності планувати та здійснювати наукові дослідження. 

24 травня 2022 року.

Терейковський Артем Семенович, директор ТОВ «НВП «АСТЕРА», ferrite@ukr.net.